• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Міжнародний музичний фестиваль "Харківські асамблеї"

/Files/images/Бетховен__250.png


9–25 жовтня триває
ХХVII Міжнародний музичний фестиваль
«Харківські Асамблеї»,
присвячений 250-річчю
від Дня народження Л.Бетховена.

МЕДІА-АНОНС ФЕСТИВАЛЮ

kharkiv assemblies anons


ПРОГРАМА ФЕСТИВАЛЮ





ДЕНЬ ПЕРШИЙ


/Files/images/9_10_2020.jpg

У п'ятницю, 9-го жовтня 2020 року у Великій залі Харківського національного університету мистецтв імені І.П.Котляревського відбулася пряма трансляція Урочистого відкриття XXVII-го Міжнародного музичного фестивалю «Харківські Асамблеї», присвяченого 250-річчю від Дня народження Людвіга ван Бетховена.

Із привітанням виступила художній керівник та ініциатор «Асамблей», ректор ХНУМ імені І. П. Котляревського, Народна артистка України, кандидат мистецтвознавства, професор, кавалер Ордена «За заслуги» ІІ, ІІІ ступеня, володар державної медалі Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща «За заслуги в культурі Gloria Artis» III ступеня, Почесний громадянин м. Харкова - Тетяна Вєркіна.

Вона висловила вдячність усім організаторам і співорганізаторам фестивалю, його учасникам, помічникам, зокрема, Міністерству культури України, меру м.Харкова Геннадію Кернесу, харківському губернатору Олексію Кучеру, а також університетським колегам - диригенту, Заслуженому діячеві мистецтв України Юрію Янку, диригенту-викладачу, кандидату мистецтвознавства Юрію Дяченку, оркомітету «Асамблей» - кандидатам мистецтвознавства Марії Бондаренко, Ірині Сухленко, Ганні Сагаловій, завдяки яким наш фестиваль увійшов до Європейської Асоціації Фестивалів EFA, а Міжнародний конкурс музичного мистецтва «Харківські Асамблеї» - до Європейської Асоціації молодіжних конкурсів EMSY. Прозвучали слова вдячності харківським медіа-партнерам - програмі Культ-Ура, студії НН за допомогу у здійсненні онлайн-трансляцій фестивальних концертів.

Тетяна Вєркіна розповіла про вибір героя цьогорічного фестивалю - Людвига ван Бетховена, наголосивши, до речі, про те, що «пандемія допомогла нам об'єднати мільйони, як і закликав нас у своїй музиці великий класик, а через онлайн-трансляцію ми тепер об'єднуємося не тільки з вами, дорогі наші харків'яни, а й з усією Україною та іншими країнами світу...».

«З любов'ю до всього колективу та з найкращими побажаннями» - завершила свій виступ Тетяна Вєркіна.

До урочистої концертної програми увійшли твори Л.Бетховена: Увертюра до балету «Творіння Прометея», ор. 43; Концерт для фортепіано з оркестром № 4, G-dur, ор. 58; Симфонія № 7, A-dur, ор. 92.

Виконавці: університетський Студентський симфонічний оркестр(головний диригент - Юрій Насушкін, Іспанія; диригент-викладач Юрій Дяченко), диригент – Заслужений діяч мистецтв України Юрій Янко, солістка – Заслужена артистка України Ганна Сагалова (фортепіано).

У перерві між двома концертними відділеннями у прямій трансляції прозвучали онлайн-інтерв'ю з Юрієм Янком і Ганною Сагаловою.

Марія Борисенко


Opening ceremony / Урочисте відкриття






ДЕНЬ ДРУГИЙ


/Files/images/10_10_2020.jpg

В суботу, 10-го жовтня 2020 р. у межах бетховенського фестивалю відбувся вечір сучасної фортепіанної музики.

Прозвучали 12 прелюдій для фортепіано Костянтина Бліоха у виконанніМаксима Шадька (фортепіано, Харків); вибрані фортепіанні твори різних років Олександра Щетинського – «Світ ловив його. Епітафія Григорію Сковороді» (2018-2020); «Подвійний відблиск. Прелюд пам`яті Дмитра Шостаковича» (2006); «Наодинці» (1994); Варіації (1979); «Моління про чашу» (1990); «Музика Харкова» (1981/1989) у чотирьох частинах: «Рух»,«Відгомін», «Елегія», «Пісня» – у виконанні Олега Безбородька (фортепіано, Київ).

Поєднання в програмах «Харківських Асамблей» класичних творів із музикою сучасних композиторів стало багаторічною традицією на кшталт загальноприйнятої практики західноєвропейських форумів. Нагадаємо, що один з найпрестижніших бетховенських фестивалів, який щорічно проводиться в Бонні, з 2015 року офіційно оголосив формат під назвою «Зміни» або «Старе (оригінал) та нове (замовний твір)». Йдеться про п’ятирічний проект фестивальних замовлень на створення нових і навіть авангардних музичних опусів в дусі музики Бетховена. Композиторські «діалоги» з Бетховеном відбудуться цьогоріч і на «Асамблеях», до програми яких включено «музичні жарти», транскрипції на твори класика (слідкуйте за програмою фестивалю).

Як зазначив ведучий концерту – музикознавець Олександр Лисичка, – «Бетховен випереджав свій час». Вечір сучасної музики став символічним містком між класичним і авангардним мистецтвом. Неокласичні мотиви відчувалися в композиціях К. Бліоха – харків’янина, фізика за фахом в галузі оптики, який вперше брав участь у харківському фестивалі, авангардний напрямок представляв лауреат міжнародних композиторських конкурсів, колишній випускник ХНУМ за класом композиції В. Борисова, автор концертної серії «Нова музика в Харкові», а зараз викладач університету, хоча й проживає у м.Києві – О. Щетинський. При абсолютній несхожості композиторського почерку, обох авторів поєднала «фізика звука», вслуховування в його найтонші градації, часопростір.

«Музика фізиків» та «фізика музики» пунктирно продовжують ще одну чудову традицію «Асамблей» у співпраці із «Філармонією фізиків» (детальніше у Щоденнику фестивалю 2019).

Під час онлайн-трансляції концерту відбулися інтерв’ю-діалоги з цими композиторами.

Цей концертний вечір став не тільки фокусом сучасної композиторської творчості, а й сучасного українського фортепіанного виконавства завдяки блискучим виступам піаністів - Максима Шадька та Олега Безбородька.

Марія Борисенко


Contemporary music / Вечір сучасної музики






День третій


/Files/images/11_10_2020.jpg

11 жовтня 2020 року медіа-канал XXVII-го фестивалю «Харківські Асамблеї», присвяченого 250-річчю від Дня народження Л. Бетховена, представив відеозаписи сольних концертів Костянтина Ліфшиця (фортепіано, Швейцарія) із Konzerthaus Berlin (жовтень, грудень 2017).

Прозвучали: Італійський концерт F-Dur, BWV 971 Й. С. Баха; Diabelli Variations, ор. 120 Л. Бетховена.


Костянтин Ліфшиць відомий харків’янам по фестивальним програмам «Асамблей», в яких безпосередньо брав участь. У 2018 році, зокрема, виступив як диригент і піаніст на Урочистому закритті ХХV-го Міжнародного музичного фестивалю «Харківські Асамблеї» в Органному залі Харківської обласної філармонії.

Музикант народився у Харкові. Після отримання вищої музичної освіти в Російській Академії музики ім.Гнєсіних, продовжив навчання в Лондонській Королевській академії музики та Берлінському університеті мистецтв за фахом «фортепіано», «симфонічне диригування».

Зараз є професором Консерваторії м. Люцерн (Швейцарія), дійсним членом Лондонської Королівської академії музики (Велика Британія).

Марія Борисенко

Piano recital. Konstantin Lifschitz / Фортепіанна музика. Костянтин Ліфшиц






День шостий


/Files/images/14_10_2020.jpg

14 жовтня 2020 року медіа-канал «Харківських Асамблей» презентував відеозаписи фортепіанних інтерпретацій відомого сучасного піаніста, постійного гостя нашого фестивалю – Вольфганга Манца (м. Нюрнберг, Німеччина). Відео-сюжет наданий ним спеціально для ХХVII-х онлайн-«Асамблей» із вітанням харків’ян, ректора ХНУМ – Тетяни Вєркіної, оргкомітету фестивалю, його послідовників. Вступне слово - Таїсія Диняк.

Прозвучали твори:Прелюдія та фуга G-Dur, BWV 884 із ІІ-го тому ДТК Й. С. Баха; Аndante Favori, F-Dur, WoO 57, Багателі, тв. 123, № 1–4Л. Бетховена; «Острів радості» К. Дебюссі.

Вольфганг Манц – всесвітньо відомий піаніст, який у фортепіанній грі поєднав традиції двох європейських шкіл – західної (німецької) та східної (чеської). В інтерв’ю, яке він спеціально надав для редколегії сайту ХНУМ, музикант зазначив: «Із самого дитинства я був занурений у класичну музику, адже мій батько завідував німецькою студією звукозапису та продажу платівок. Тому я слухав багато музики, був знайомий з видатними музикантами. Я відчуваю себе потрібним у музиці і дуже щасливий, що можу через неї спілкуватися з людьми».

На сайт-сторінці піаніста читаємо: «основні принципи техніки піаністичної гри: виявлення чуттєвої краси звучання фортепіано за допомогою підготовленого, контрольованого натискання клавіш, щоб відійти від все ще поширеного образу ударного інструмента, який традиційно пропонується невдалим словом "напад".

Все ще необмежені можливості тональної диференціації, артикуляції, гри на легато в поєднанні зі стилістично гнучким педалюванням завжди давали мені стимул і мотивацію мати справу з цим інструментом та невичерпним репертуаром, присвяченим йому».

Біографічна довідка.

В. Манц закінчив Ганноверську Вищу школу музики і театру як піаніст, також навчався за фахом «композиція». Є лауреатом численних найпрестижніших міжнародних змагань піаністів, серед яких Конкурси у м. Лідсі (Велика Британія), м. Бонні (Німеччина), імені королеви Єлизавети у м. Брюсселі (Бельгія), імені В. Кліберна у Техасі (США), де отримав спеціальний приз. Володар премії ім. Ф. Мендельсона-Бартольді (1980).

Виступає із сольними фортепіанними та камерно-ансамблевими програмами, а також із відомими оркестрами (в його репертуарі понад 50 фортепіанних концертів), зокрема, Англійським камерним, Королівським філармонічним, Симфонічним оркестром ВВС, RSOBerlin, Radiophilharmonie Hannover, оркестром Beethovenhalle Bonn, Державною філармонією Рейнланд-Пфальц, оркестрами Дюссельдорфа, Мюнхена та іншими.

Викладав у Вищій школі музики м. Карлсрує (Німеччина), Університету в Йокогамі (Японія). З 2000 року є професором Вищої школи музики м. Нюрнберг. Очолює Нюрнберзьке Товариство В. Моцарта.

Постійно проводить майстер-класи, є членом журі міжнародних і національних конкурсів піаністів. Серед них – Міжнародний Конкурс музичного мистецтва «Харківські Асамблеї». Неодноразово брав участь в нашому фестивалі, виконував фортепіанні концерти № 21, C-Dur В. Моцарта (2019), а також № 1, d-moll, op. 15 Й. Брамса (2018) зі Студентським симфонічним оркестром ХНУМ (диригент – ректор Вищої школи музики м. Нюрнберґа, професор Кристоф Адт).

Марія Борисенко

Piano recital. Wolfgang Manz / Фортепіанна музика. Вольфганг Манц






День сьомий


/Files/images/15_10_2020.jpg

15 жовтня 2020 року медіа-канал «Харківських Асамблей» презентував концерт камерно-інструментальної музики Л. Бетховена. Програму підготовлено кафедрою камерного ансамблю та струнного квартету.Творчі керівники проекту – викладачі ХНУМ імені І. П. Котляревського: завідувач кафедри камерного ансамблю та струнного квартету, кандидат мистецтвознавства, доцент Жанна Дедусенко, доцент кафедри оркестрових струнних інструментів Микола Удовиченко. Ведуча - Вікторія Ніколюк.

Прозвучали твори раннього етапу творчості Л. Бетховена:

  • Струнний квартет, c-moll, ор. 18, № 4, частини І, IV –виконавці: випускники магістратури та студенти, лауреати міжнародних конкурсів Ірина Григоренко (перша скрипка), Ольга Ілляшенко (друга скрипка), Надія Сафіна (альт), Антон Сладкомедов (віолончель);
  • Соната № 8, G-Dur, ор. 30, № 3 для скрипки та фортепіано – викладачі кафедри камерного ансамблю та струнного квартету, лауреати міжнародних конкурсів, кандидати мистецтвознавства, доценти Олеся Пупіна (фортепіано), Станіслав Кучеренко (скрипка);
  • Струнний квартет, B-Dur, ор. 18, № 6, І частина – студенти Михайло Фесенко (перша скрипка), Яна Руденко (друга скрипка), Микита Орлов (альт), Валентин Котелевський (віолончель);
  • Фортепіанне тріо, c-moll, ор. 1, № 3 – Жанна Дедусенко (фортепіано), лауреати міжнародних конкурсів, аспірантка Інна Успенська (скрипка), Антона Сладкомедов (віолончель).

В інтерв’ю редколегії сайту керівник проекту Жанна Дедусенко, зокрема, зазначила:

«В камерно-інструментальній музиці Бетховена яскраво простежується тенденція до симфонізації жанрів – і в квартетах, і в тріо, і в сонатах. В цілому, якщо порівнювати камерну творчість композитора з його попередниками, наприклад, Гайдном і Моцартом, то кожний бетховенський твір камерного жанру є інструментальною драмою, в якій головною стає ідея розвитку, наскрізних тем, музичного конфлікту, навіть у ранніх творах, що увійшли до нашої програми. Її, зокрема, відкрив Квартет до-мінор, в якому простежуються усі "зерна" бетховенської музичної мови, композиторського методу, мислення. Адже тут я чую "до-мінорний" сплав і «Патетичної», і тридцять другої сонат, і П’ятої симфонії з притаманними бетховенському стилю драматичними, доленосними колізіями, трагедійною тематикою. Ми почали та закінчили концерт, як раз, у драматичному до-мінорі, а "начинка" виявилася світлою, граціозною – у соль-мажорі та сі-бемоль-мажорі.

Нашим концертним задумом було бажання охопити різні камерно-інструментальні жанри композиторського доробку – струнний квартет, фортепіанне тріо, дуетну сонату, які і прозвучали в програмі. Натомість, ми планували виконати ще дві скрипкові дуетні сонати – соль-мажорну, ор. 96, № 10 та «Весняну», ор. 24, № 5, причому, в аранжуванні для фортепіано та кларнета, але через хворобу музикантів вони не прозвучали. Твори, що були представлені, унаочнили саме "різного" Бетховена та різнобічні настрої його музики – драматичної, дієвої, іронічної, скерцозної, граціозної.

У камерній сфері Бетховен, як відомо, став новатором. По-перше, зазнали змін самі музичні інструменти його епохи, по-друге, змінилося композиторське ставлення до змісту і структури циклічних творів, наприклад, вже у першому опусі бетховенського тріо замість концертної тричастинності, як у Моцарта, спостерігаємо чотири частини за аналогією сонатно-симфонічного циклу, власний голос отримує віолончель. Нагадаю, що Бетховен створив новий для свого часу жанр віолончельної (дуетної) сонати.

Фортепіано в бетховенських ансамблях стає міні-оркестром, єднаючи верхню та нижню струнні групи, додаючи інші квазі оркестрові тембри.

Серед виконавців ми залучили студентів, магістрантів, аспірантів, викладачів кафедри камерного ансамблю».

Марія Борисенко


Beethoven`s chamber music / Камерна музика Л.Бетховена







День восьмий


/Files/images/16_10_2020.jpg

16 жовтня 2020 року медіа-канал «Харківських Асамблей» презентував відеозаписи джазових імпровізацій на теми Л. Бетховена – автор та виконавець, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музичного мистецтва естради та джазу ХНУМ імені І. П. Котляревського Сергій Давидов (фортепіано).

Вступне слово – Таїсія Диняк.

Слухачі могли спостерігати справжнє таїнство джазінгу, в якому змінювали одна іншу бетховенські теми, окремі епізоди та навіть цілі розділи творів віденського класика – першої, третьої, шостої, восьмої, десятої, одинадцятої, двадцять третьої сонат Бетховена. І з кожною наступною імпровізацією соліст занурювався у джаз-дайвінг, а його незмінним путівником була творчість Людвига, наче він і сам не проти «зіграти джаз»…

Сергій Давидоввідомий український джазовий музикант, композитор, піаніст, який постійно концертує з сольними та ансамблевими програмами в Україні, Германії, Польщі, Франції, США. Він є лауреатом і учасником понад тридцяти міжнародних джазових фестивалів, членом журі джазових конкурсів, автором концертних серій, присвячених джазовому мистецтву, постійно виступає з сольними імпровізаціями в концертних програмах Міжнародного музичного фестивалю «Харківські Асамблеї».

Колишній випускник ХССМШ і ХНУМ (клас фортепіано Вікторії Лозової), з 1988 запрошений викладачем на відділ джазу ХМУ ім. Б. М. Лятошинського, з 1992 – на кафедру джазового мистецтва ХНУМ.

В його академічному виконавському портфоліо – не лише фортепіанні сонати, сюїти, прелюдії та фуги, а й фортепіанні концерти, зокрема, В. Моцарта (№№ 20, 21, 23), С. Рахманінова (№№ 1, 2, 4), каденції до яких харків’янин створював власноруч. Вочевидь, імпровізація та інтерпретація для нього є нероздільними, так само, як мозаїка класики та джазу.

2015 р. захистив кандидатську дисертацію «Фактурна організація джазового твору (на матеріалі фортепіанного мистецтва)» (науковий керівник – кандидат мистецтвознавства, доцент І. М. Полусмяк).

Член Національної Всеукраїнської музичної спілки, лауреат муніципальної премії ім. Б. Гмирі (2012), регіональної премії «Народне визнання» у номінації «Музика» (2013).

Стажувався на кафедрі джазу університету Цинциннаті, США (1991).

На кафедрі музичного мистецтва естради та джазу ХНУМ викладає спеціальне фортепіано, джазову імпровізацію, курси гармонії в джазі, історії джазового мистецтва, джазовий ансамбль, мистецтво акомпанементу в джазі тощо.

Має авторські компакт-диски.

Із інтерв'ю С.Давидова з автором публікації:

«Сольна фортепіанна імпровізація – це така сфера творчості, в якій музикант відчуває себе наче між двома вогнями – Сциллою та Харибдою. Адже, з одного боку, імпровізатор намагається дотриматися варіаційної форми цілого, досить природної для імпровізації, складає варіації на зумовлену логіку гармонічного розвитку. А, з іншого боку, особисто мені завжди приваблює можливість подолання варіаційності на користь інших конструктивних ідей, зокрема, сонатності, рондальності. Додам, що в імпровізації за художніми моделями створення цих форм є особливим завданням, адже вони не завжди вибудовуються так, ніби я пишу авторську (композиторську) музику. Тут є момент непередбачуваності. Виникає парадокс: знання – це сила, але ж незнання, незвідане – потужний імпульс для імпровізаційної творчості. Доречі, це перехід на особливий принцип творчого мислення, де уява і емоційні перепади нерідко тяжіють над знаннями. Музикант-імпровізатор (в тому числі, і джазовий) виростає, в першу чергу, через слуховий досвід, а не за підручниками.

Якщо задатися питанням, чи є тематизм Бетховена для імпровізатора своєрідним стандартом як у джазі, то треба визначити критерій – стандартом чого? Адже джазові стандарти – це конкретна річ, яка стосується параметрів чергування акордики та складання архітектоніки форми музичної теми, подальша розробка якої традиційно базується на варіаціях. А в сольних імпровізаціях мене вже давно захоплює зовсім інша ідея – знаходження та відтворення протиборствуючих партій, тобто сонатна драматургія. Такому підходу сприяє, у тому числі, і звернення до чудових тем Бетховена. Внутрішня сонатність як тип драматургічного розвитку присутня у всіх великих музикантів. І Бетховен, і Моцарт імпровізували сонатними формами, мислили симфонічно, долаючи варіації, а з ними – "стандарти". Адже бетховенська форма не завжди створює квадратну схему. Імпровізуючи в ній на гармонічні зв’язки я не завжди використовую "зручні" гармонічні послідовності, як у джазових стандартах, хоча деякі сегменти бетховенських тем можна джазувати, спираючись на типізовану джазову логіку гармонічного розгортання. Але їхній інтонаційний розвиток, на мій погляд, далеко відходить від того типу джазового мислення, де панує пасажність, оскільки найбільш важливим залишається мотивний тип бетховенської тематичної розробки. Плинність варіаційності, у моєму розумінні, ближче до барочної інструментальної музики, зокрема, Баха, адже в ній закладена моторика, токатність, інвенційність. Хоча, мені важко назвати хоча б одного сучасного музиканта, який імпровізував би, наприклад фугами так само ідеально з точки зору форми, поліфонічних закономірностей, як це робили майстри того часу. До речі, моя найбільша мрія – створити барочний оркестр і грати музику бароко.

Продовжу… Може здатися, що простіше було б написати заново музичну композицію на матеріалі творів інших композиторів, а потім зіграти нібито як імпровізацію, але ж я цього не роблю. Більш того, я ніколи не знаю кінцевого результату, який вийде в процесі імпровізації, це просто неможливо.

Бетховен для мене є зразком того, як можна майстерно розвивати тематичний матеріал і створювати цілісну форму. У нього все багатошарове – і з точки зору інтонування (як принципу звуковидобування та звуковедення), і в контексті семантичного навантаження (як смислового змісту, що безпосередньо впливає на драматургічний розвиток). Чому я обожнюю його сонати? Бо для мене вони – фортепіанні симфонії!»

Марія Борисенко

The evening of improvisations / Вечір імпровізації...

Кiлькiсть переглядiв: 519